Березівська ЗОШ І – ІІІ ступенів Великомихайлівськох с/р Покровського району Дніпропетровської обл.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора Березівської ЗОШ І – ІІІ ст. Семенюти О.І.

______________________  № _________

  ^{(число, місяць, рік)}

IНСТРУКЦIЯ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЕДIЯЛЬНОСТІ УЧНВ

ПІД ЧАС ЗИМОВИХ КАНІКУЛ

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів пiд час зимових канікул поширюється на всiх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів школи на зимових канікулах.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 01.08.2001р. № 563, «Правил дорожнього руху України», затвердженого постановою кабінету Мiнiстрiв України від 10.10.2001р. № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ i організацій системи освіти України», затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України, Міністерства Внутрішніх справ України. Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 р.

№ 348/70.

1.3. Усі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (допiкарськоi) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання й навички користування медикаментами.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час зимових канікул.

2.1. Вимоги безпеки життсдiяльностi учнiв школи перед початком зимових канікул.

2.1.1. Перед початком зимових канікул чітко визначити терміни початку та закінчення канікул.

2.1.2. У разі продовження канiкул телефонувати в останнiй день визначених термінів до приймалъмоi школи за тел. 9-53-7-73, або класному керівнику для визначення нового

терміну канiкул.

2.1.3. Ознайомитись із планом проведення канiкул у класі, школі, брати активну участь у запланованих заходах.

2.1.4. У раз i неможливості з поважних причин або за сімейними обставинами взяти участь у запланованих заходах під час канiкул або вчасно приступити до навчальних занять пiсля канiкул, учні, батьки завчасно мають попередити класного керівника, надавши заяву чи медичну довідку, якi підтверджують обґрунтованість причини.

2.2. 1 Під час канiкул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

• рухатися по тротуарах пішохідних доріжках, тримаючись правого боку, обережно по слизькій дорозі, особливо під час ожеледиці. Взуття має бути зручним, підбори – низькими;
• за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям або краєм проїзної частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
• переходити проїзну частину тільки по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а в разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
• у місцях, де рух регулюється, керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
• виходити на проїзну частину з за транспортних засобів, тільки впевнившись, що відсутні інші транспортні засоби, що наближаються;
• чекати транспортний засіб тільки посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
• на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей i тільки після зупинки трамвая;
• у раз i наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, або спеціальним звуковим сигналом, треба утриматись від переходу проїзної  частини або негайно залишити її;
• категорично забороняється вибігати на проїзну частину, влаштовувати ігри на тротуарі, проїзній  частині або поблизу неї, переходити проїзну частину не на пішохідному переході, або не в установлених місцях;
• категорично забороняється під час зимових канiкул учням  кататися на велосипедах, мопедах, роликах так як, це не відповідає погодним умовам i сезону для запобігання ДТП за участю дітей;
• для запобігання ДТI за участю дітей категорично забороняється  кататися на санчатах, ковзанах, лижах (інших зимових приладах для розваг) на проїзній частині, катання на вказаних предметах повинні здійснюватись у спеціально відведених для цього місцях й під наглядом дорослих, батьків;
• сувора й категорична заборона катання з гірок з виїздом на проїзну частину дороги;
• сувора й категорична заборона чіплятися  за задній бампер машин для того, щоб здійснити на проїзній частині катання — ці дії визначені вищою категорією небезпеки, що може призвести до ДТП, травмування й загибелі;
• для запобігання травмування дозволяється кататися на ковзанах тільки у відведених для цього спеціальних місцях й на міцному льоду, який не має тріщин;
• учні школи повинні виконувати зазначені правила, а також iншi Правила дорожнього руху України, знання про якi були отримані на уроках ОБЖ, виховних годинах, предметних уроках;
• перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;
• учні школи, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Під час канiкул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні школи повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

• забороняється брати з собою вогненебезпечні предмети, якi можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальськi вогні, феєрверки, сигарети, легкозаймисті речовини, рідини тощо);
• користуватися газовою плитою вдома тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання під наглядом дорослих;
• забороняється використовувати вiконицi на вікнах для затемнення приміщень i застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з синтетичних матеріалів, горючих тканин i волокон (пінопласту, поролону, полівінiлу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальськi вогні тощо), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати свiтловi ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, якi можуть викликати загоряння; установлювати стільці, крісла тощо, конструкції, якi виконано з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
• у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці ніякі незнайомі предмети, які носять характер побутової техніки, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – усе це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
• не наближатись до електроприладів, музичної апаратури, яка живиться струмом. Користуватись електроприладами тільки в присутності батьків, сухими руками. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити дорослих;
• не спричиняти тисняву біля проходів у громадських установах, входах i виходах, у приміщеннях вестибулю;
• під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;
• у разі пожежної небезпеки: наявності вогню, іскріння, диму,— негайно вийти на повітря (за двері, на балкон) i кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером «101», назвавши своє ім’я, прізвище, свій номер телефону, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні;
• при появі запаху газу в квартирі, приміщенні в жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним або мобільним телефоном, відкрити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена й вийти з приміщення покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером «104» чи «101» пожежну охорону, назвавши своє ім’я, свій номер телефону, коротко описавши ситуацію;
• під час святкування Нового року вдома, в інших установах суворо дотримуватися вимог протипожежної безпеки; не приходити на свято в одязі із легкозаймистого матеріалу не просоченого вогнезахисною сумішшю; під час свята не наближатися до новорічної ялинки, в напрямку новорічної ялинки категорично забороняється кидати будь-які предмети;
• категорично забороняється використання на ялинці іграшок, гірлянд не фабричного або низької якості виробництва;
• категорично заборонено використання відкритого вогню під час новорічних свят (факелів, свічок, феєрверків, бенгальських вогнів, хлопавок тощо), застосовувати дугові прожектори, влаштовувати свiтловi ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, якi можуть викликати загоряння установлювати стільці, крісла i подібні конструкції, виконані з пластмас i легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи; категорична заборона застосовування предметів оформлень кімнат, приміщень, декорацій, обладнань, виготовлених із горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин i волокон (пінопласту, поролону, полiвiнiлу тощо).

2.2.3. Під час канікул перебуваючи вдома, на вулицi, в спеціалізованих установах, громадських місцях, примiщеннях, транспортi то що, учнi повиннi чiтко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

• під час канікул забороняється наближатись й перебувати бiля водоймищ без супроводу дорослих для запобiгання утоплення дітей;
• категорична заборона виходити на льодову поверхню замерзлого водоймища. Особi, яка провалилася під лiд, необхiдно подати мотузку, дошку, одяг, не пiдходити близько до неї. Якщо лiд крихкий, треба лягти на нього й проводити операцiю рятування в той бiк, з якого прийшла людина в iнших мiсцях лiд може бути більш крихким. Не поспiшаючи, треба допомогти людинi вибратись iз води, зняти мокру одежу, зігріти сухою, покликати на допомогу, вiдвести постраждалого в тепле примiщення, вжити заходiв щодо неприпущення обмороження постраждалого;
• категорично забороняється наближатися й перебувати бiля будівельних майданчиків, кар’єрів, залишених напівзруйнованих будівлях для запобiгання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм i загибелі дiтей;
• категорично забороняється вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
• категорично забороняється вживати в їжу гриби;
• категорично забороняється брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикi рослини чи паростки квiтiв, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
• пересуватись обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичний рух, не штовхатись, не кричати. На вулицi бути обережним, дивитись пiд ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк, не травмуватись через ожеледицю;
• не пiдходити на вулицi до обірваних, обвислих дротів або дротів, якi стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — такі дроти можуть бути ще підживлені електрострумом;
• не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами, можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 метрів;
• бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати iнших, щоб не призвести до травмування, падіння;
• не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дiтей з висоти;
• не підходити до відкритих вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходів для запобiгання падіння дiтей з висоти;
• не спускатись у підвали будинків чи інші підземні ходи, бомбосховища, там може бути отруйний газ;
• не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання укусів тварин хворих на сказ;
• застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках ОБЖ, виховних годинах, навчальних уроках;

2.2.4. Під час канікул учні школи повинні виконувати правила, безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома на вулиці, громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі приміщень із чужими людьми, правила попередження правопорушень і насильства над дітьми:

• не розмовляти і не вступати в контакт із незнайомцями, особливо – не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції, одразу кличте на допомогу й ідіть швидко до людей;
• не сідати й не підходити до автомобілів, у яких сидять незнайомці навіть якщо вони питають, як проїхати на вулицю, скажіть що ви не знаєте, а самі йдіть якнайдалі;
• перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10 років можна до 20.00, до 14 років – до 21.00, до 18 років – до 22.00. У темну пору сезону – до настання темряви;
• діти мають право не відкривати дверей дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець питає вас, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони в сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері не відчиняйте;
• будьте подалі від тих, хто влаштовує бійки, не встрявайте в суперечки дорослих і не провокуйте словами, діями агресивну поведінку, яка може призвести до бійки або травми; у стосунках з оточуючими керуйтесь толерантними відносинами;
• не заходьте в під’їзд, у ліфт із незнайомими людьми; одразу кличте на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії стосовно вас. Будьте уважними, оглядайтесь назад й перевіряйте, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між будинками і тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупиніться і відійдіть у бік, щоб ця людина пройшла повз;
• під час перебування на дискотеці: завчасно попередити батьків про зустріч вас після заходу; керуватися загальними правилами етикету і нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку рухами і словами. Уразі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
• не вчиняти дії, які можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми в кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 16-ти або 14-ти річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначена строком не більше 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру є направлення до спеціальних навально-виховних установ, яке здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
• батьки неповнолітніх, що не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;
• усеукраїнські „гарячі лінії” підтримки дітей та молоді України: всеукраїнська лінія „Телефон довіри” – 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфекційні, кишкові захворювання, педикульоз тощо:

• у разі нездужання не виходити з дому, негайно викликати лікаря — не заражати iнших людей;
• хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
• приміщення провітрювати постійно;
• у разі контакту iз хворим, одягати марлеву маску;
• хворому дотримуватися постільного режиму;
• уживати заходів профілактики: мед, малину, цибулю, часник; чiтко виконувати рекомендації лікаря;
• постіймо мити руки з милом перед їжею; не їсти бруднi овочі та фрукти, ретельно їх мити, обдавати окропом;
• для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся в дівчат має бути зібране в зачіску, не користуватись засобами особистої гігієни (гребінцем) iнших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужий одяг, головні убори, а також не передавати i свій одяг;
• не вживати самостійно медичні медикаменти, препарати, не рекомендовані лікарем;
• у разі, якщо ви почуваєтеся погано, а дорослих немає поряд, викликайте швидку медичну допомогу за номером 103 описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонуйте батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнiв при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чiтко й спокійно виконувати команди дорослих, якi перебувають поряд.

3.2. Зателефонуйте батькам, коротко опишіть ситуацію, повідомте про місце свого перебування.

3.3. У разі, якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, зателефонуйте в службу екстреної допомоги за телефонами:

«101» — пожежна охорона;

«102» — мiлiцiя;

«103» - швидка медична допомога;

«104» — газова служба — коротко опишіть ситуацію, назвіть адресу, де відбулася надзвичайна                       ситуація, назвіть своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. у разі можливості покиньте територію аварійної небезпеки.

УЗГОДЖЕНО:

Директор школи                              Семенюта О.І.

                                         ^{(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)}

Голова профспілки                          Каряка О.С.

                                         ^{(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)}

Відповідальний з ОП                     

                                                 ^{(особистий підпис)   (прізвище, ініціали)}

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ____

по наданню першої долікарської допомоги

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання персоналу покладається на медичних працівників та адміністрацію навчального закладу. Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2. Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

-  зупинити кровотечу;

-  зафіксувати місце перелому;

-  вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

-  обробити ушкоджені частини тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7. Повідомити адміністрацію навчального закладу про те, що трапилось.

Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

Головне при наданні першої допомоги - якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму.

Для звільнення потерпілого при поражені електричним струмом необхідно:

-  вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;

-  вимкнути струмоведучі, мережу живлення.

-  сухою палкою відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягнути потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т.п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючій від землі основі.

При напрузі в електричних установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою. Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.

Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, то потрібно негайно приступити до штучного дихання і непрямого (зовнішнього) масажу серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є "з рота в рот" або "з рота в ніс". Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його затилок ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик із скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2-3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, що надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот.

Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілого звільняють, щоб дати можливість вільному видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12-13 разів за хвилину.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням робити масаж серця. Робиться це так: потерпілого кладуть на спину на підлозі, звільняють грудну клітку від одягу, який стискає потерпілого. Особа, що надає допомогу, знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3-4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй випростатись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2-3 вдувань повітря роблять 4-6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2-3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості, - поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу.

Констатувати смерть має право лише лікар.

Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі

Перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити її водою, змивати кров з рани забороняється.

Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть настойкою йоду так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.

При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4-5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.

При відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, для джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5-10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення.

Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв'язок суглобів, ударах

При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а при її відсутності можна використати палки, дошки, фанеру і т.д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, - то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке - вату, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани настойкою йоду, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит двері тощо.

При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні газу необхідно обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

При переломах і вивихах ключиці у підм'язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять таким чином: к кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і Закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів - підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

При ударах - забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити настойкою йоду і накласти пов'язку.

Перша допомога при опіках, теплових ударах

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинути на людину, що горить, будь-яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або обливають його водою.

При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5% - ним розчином перманганату калію, або 10%- ним розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікувальний заклад. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім потерпілого направляють у медичний заклад.

При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну води, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою.

При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Перша допомога при обмороженні, переохолодженні

Обмороження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у поблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити до відмирання тканини.

Розрізняють три ступені обмороження: І - побіління і втрата чутливості; II - почервоніння і поява "пухирів"; III - омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору.

При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні II і III ступенів - накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню.

При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях - тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Перша допомога при отруєнні

Причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.

Причиною отруєння оксидом вуглецю (II) є вдихання чадного газу, продуктів горіння, диму. Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря. Якщо є можливість, - дати подихати киснем. Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес. У разі припинення дихання необхідно робити штучне дихання.

При отруєнні кислотою, якщо нема симптомів, що свідчать про прорив стравоходу або шлунка, потерпілого слід напоїти розчином питної соди, водою. Про отруєнні лугом потерпілого поять оцтовою водою, лимонним соком. При наявності підозри на прорив (нестерпний біль за грудною кліткою або в ділянці шлунка) потерпілому не слід нічого давати пити, а негайно транспортувати у лікувальний заклад.

При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1-2 год., і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко. Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.