Керуючись Наказом Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної адміністрації № 744/0/212-13 від 02.10.2013 р. «Про попередження девіантних проявів серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів» ”, з метою своєчасного виявлення суїцидальних ризиків серед учнів підліткового віку та поліпшення профілактичної роботи, методична комісія класних керівників Березівської ЗОШ І – ІІІ ступенів на засіданні 31 жовтня 2013 р. розробила Пам'ятку про профілактику суїциду:
УВАГА, ЯКЩО У ДИТИНИ:
1. Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.
2. Гостра зміна по вед інки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.
3. Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.
4. Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.
5. Смерть, втрата або зрада близької людини.
6. Різке зникнення активності і інтересу до розваг.
7. Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.
8. Різке поліпшення настрою після депресивного стану.
9. Порізи на зап’ястках.
10. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.
11. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх,
письмових роботах.
12. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу:
„ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”,
„усе проти мене”, „з мене досить”...)
13. Зненацька наведення порядку у власних речах,
роздавання і дарування особистісно-цінних речей.
ВАШІ ДІЇ:
1. Організувати спостереження за дитиною.
2. Стимулювати дитину до особистісних контактів.
3. Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.
4. Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.
5. Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.
6. Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.
Причини суїцидів серед підлітків:
1) утрата коханої людини;
2) стан перевтоми;
3) приниження почуття власної гідності;
4) образи почуття дружби та любові;
5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок
вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і
наркотиків;
6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство
(приятелів, героїв книг, кінофільмів);
7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;
8) реальну або уявну втрату батьківської любові,
нерозділене кохання, ревнощі;
9) шкільні конфлікти.
Суїцидальні спроби і наміри найчастіше виникають у підлітків у відповідь на:
- систематичне словесне та фізичне приниження;
- ігнорування їхніх думок близькими;
- при не заслугованному покаранні;
- обмеження самостійності;
- сексуальні проблеми, які притаманні даному віку, вагітність;
- коли дитина відчуває себе «не потрібною».
Основні чинники причин суїцидальної поведінки у практично здорових підлітків та юнаків:
а) дезадаптація, пов’язана з порушеннями соціалізації, коли місце молодої людини в соціальній структурі не відповідає рівневі її домагань
б) конфлікти із сім’єю – частіше зумовлені неприйняттям системи цінностей старшого покоління
в) алкоголізація і наркотизація як підґрунтя для виникнення суїцидальної ситуації та передумов для швидкої її реалізації
Рекомендації, щодо попередження суїцидальної поведінки серед учнів:
1. Проведення соціометричних досліджень в класних колективах, за допомогою психолога, з метою виявлення „ізольованих” дітей.
2. Анкетування учнів, з метою з’ясування сімейних відносин між батьками і дітьми.
3. Для раннього виявлення ознак суїцидальної поведінки особливе значення мають:
- облік перенесених захворювань або травм мозку;
- аналіз причин підвищення дратівливості, підвищеної вразливості, появи боязкості, почуття власної неповноцінності, перебільшення своїх недоліків, приниження успіхів і достоїнств;
- вплив складних стосунків у родині на психіку дитини як додаткового стрес-чинника;
4. Проведення взаємопов’язаних між собою заходів, які можна проводити, наприклад, на виховних годинах у формі диспуту, бесіди з використанням ділових ігор та елементів тренінгів.
Пропонуються такі теми:
· „Життєві цінності”
· „Життя як цінність”
· „Життєва філософія”
Мета цих занять: сприяти усвідомленню учнями особистих цінностей як основи життєвого самовизначення; формувати свідомий пошук та створення сенсу життя; визначити цінність людського життя через призму неповторності кожної людини.
Завдання цих занять: розкриття поняття цінність та джерела формування цінностей, сприяти формуванню у підлітків уміння визначити власні життєві цілі; формування бачення і усвідомлення підлітками особистих приоритетних цінностей, необхідних для повноцінного життя; показати взаємозв’язок між цінностями і поведінкою; навчати учнів співвідносити власні рішення з особистими цінностями; допомогти учням усвідомити власну неповторність.
Поради для тих, хто потерпає від суїцидальних думок.
1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.
2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.
3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого - цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.
4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.
5. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитися про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.
6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людина не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.
7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю, і якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.
8. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.
9. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, розгадуй кросворди, помалюй, пограй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.
10. Настрій помітно покращиться, якщо з’їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.
11. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.
12. Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвенній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу. Дізнайся якомога більше про Всевишнього Бога, пізнай його чуйність, милосердя і батьківську любов, його бажання утішити тебе, підтримати у важку хвилину.
13. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.
14. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра.
